КОЛИБА — Мацко Колиба, кременецкий мещанин. 1563. Арх. VII, 2, 43 … Биографический словарь
Колибаївка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
колибаївський — прикметник … Орфографічний словник української мови
Колиба (Братислава) — Луг на склоне Колибы Колиба – микрорайон Братиславы, округа Братислава III, района Нове Место … Википедия
колиба — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} (греч. κολίβα) куща, палатка, шатер … Словарь церковнославянского языка
колиба — и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів … Український тлумачний словник
колиба — (укр.) Тимчасове житло чабанів і лісорубів у вигляді куреня, який звичайно виконувалось з кілків і гілок. Був поширений на Гуцульщині в Україні … Архітектура і монументальне мистецтво
колиба — същ. шатра, хижа, барака, бордей, къщурка същ. виличка, заслон същ. къщичка, стаичка … Български синонимен речник
колиба — Колиба: гірська хатина, городжена або збита із дощок, переважно для чабанів [2] городжена або вбита з дощок хатина в горах, якою здебільшого користуються чабани [21] збита з дощок вівчарська хата високо в горах, на полонині [V] збита з дощок… … Толковый украинский словарь
колиба — іменник жіночого роду діал … Орфографічний словник української мови
колиба — чабанський, рибацький, лісорубський курінь … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
